3. Відповідна політика та втручання урядів різних країн продовжуватимуть впливати на міжнародну торгівлю та процес відновлення економіки та торгівлі після епідемії. Дипломатичні суперечки між деякими великими економіками та поточні труднощі, з якими стикається багатостороння торгова система тощо, можуть мати стримуючий вплив на світову торгівлю. Крім того, зусилля всіх сторін щодо сприяння сталому процесу відновлення з більшим соціальним та екологічним впливом можуть вплинути на існуючу модель глобальної торгівлі.
4. Рівень глобального боргу зростає, що вносить нестабільність у макроекономіку. Під час нової епідемічної кризи коронарної пневмонії уряди різних країн з метою підтримки економіки та додаткового боргу можуть призвести до фінансової нестабільності. Навіть якщо не буде повномасштабної глобальної боргової кризи, збільшення боргу та зобов’язань з його обслуговування може призвести до нестабільності світової економіки. Будь-яке підвищення процентних ставок спричинить тиск на національні та приватні запозичення та матиме негативний вплив на інвестиції та міжнародні торговельні потоки, особливо в країнах, що розвиваються з обмеженим простором у фіскальній політиці.
5. Тенденції споживання споживачів можуть зазнати тривалих змін. Під час пандемії COVID-19 поведінка споживачів зазнала серйозних змін. Попит у деяких секторах зріс, як-от продукти охорони здоров’я, цифрові послуги, комунікації та обладнання для домашнього офісу, тоді як попит у інших секторах знизився, наприклад у транспортному обладнанні, міжнародних подорожах та гостинних послугах. Якщо деякі з цих змін збережуться, вони вплинуть на споживчий попит на іноземні товари та послуги.
Змінити ринок і мову
